МЕТОД РАНЖИРУВАННЯ ПРОЄКТІВ ЗА КІЛЬКІСНИМИ ТА ЯКІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ

Анотація

DOI: https://doi.org/10.15407/itm2025.03.063

Питання визначення ефективності та пріоритетності науково-технічних проєктів завжди були і є актуальними та важливими. Вони знайшли широке відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Водночас у сучасних дослідженнях досі недостатньо вирішено проблему оцінювання проєктів за перевагою в багатовимірному просторі різнорідних критеріїв. Тож основною ціллю цієї статті є розробка методу ранжирування проєктів за кількісними та якісними показниками на основі алгоритму узгодженого шкалювання критеріїв та демонстрація можливості його застосування. Алгоритм узгодженого шкалювання (АУШ) є одним з різновидів відомих алгоритмів спільного шкалювання критеріїв. На відміну від алгоритму незалежного шкалювання (АНШ), що використовується для побудови адитивної інтегральної функції цінності (ІФЦ) у нормованому виді, АУШ призначений для побудови адитивної ІФЦ у канонічному виді. Зазначені алгоритми базуються на методах багатокритеріальної теорії корисності (Multi-Attribute Utility Theory), в яких використовується операція заміщення одного показника якості іншим. Класичні АУШ і АНШ мають роздільну силу, яка дорівнює одиниці, але оперують лише з кількісними критеріями, що істотно звужує область їх застосування. Для вирішення цієї проблеми операцію заміщення в АУШ було модифіковано та запропоновано окрему процедуру спільного шкалювання різнорідних критеріїв. На основі цього розроблено поетапні процедури побудови локальних функцій цінності як для кількісних, так і для якісних критеріїв. В результаті було вирішено такі задачі. Запропоновано спосіб верифікації незалежності по перевазі якісних критеріїв. Подолано проблему незрівнянності різнорідних критеріїв шляхом модифікації алгоритму узгодженого шкалювання. Побудовано адитивну модель ІФЦ канонічного виду для різнорідних критеріїв та запропоновано кілька способів перевірки ІФЦ на адекватність, серед яких конструктивна перевірка дозволяє формально ідентифікувати неадекватні моделі. Розроблено метод ранжирування альтернатив в просторі кількісних та якісних критеріїв з максимальною роздільною силою. В даній роботі застосовано методи теорії прийняття рішень, багатокритеріальної теорії корисності і вербального аналізу рішень. Отримані результати можна використати при оцінюванні ефективності інноваційних технологій, при конкурсному відборі проєктів і формуванні програм науково-технічних досліджень, що сприятиме підвищенню якості управління проєктами та дозволить обґрунтувати доцільність їх впровадження.

ПОСИЛАННЯ

1. Нейман Дж. Фон, Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение: пер. с англ. под ред. Н. Н. Воробьева. М.: Наука, 1974. 708 с.

2. Кини Р. Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения. М.: Радио и связь, 1981. 560 с.

3. Николаев В. И., Брук В. М. Системотехника: методы и приложения. Л.: Машиностроение, 1985. 199 с.

4. Тоценко В. Г. Методы и системы поддержки принятия решений. Алгоритмический аспект. К.: Наукова думка, 2002. 381 с.

5. Ларичев О. И. Теория и методы принятия решений, а также Хроника событий в Волшебных странах. М.: Логос, 2006. 392 с.

6. Петровский А. Б. Теория принятия решений. М.: Издательский центр «Академия», 2009. 400 с.

7. Ларичев О. И., Прохоров А. С., Петровский А. Б. и др. Опыт планирования фундаментальных исследований на конкурсной основе. Вестн. АН СССР. 1989. № 7. С. 51–61.

8. Пилипенко О. В., Переверзев Е. С., Алпатов А. П., Марченко В. Т., Хорольський П. П., Печеневская О. К. Эффективность научно-технических проектов и программ. Днепропетровск: Пороги, 2008. 509 с.

9. Петровський А. Б., Ройзензон Г. В., Тихонов І. П., Балишев А. В. Багатокритерійний підхід до оцінки результативності наукових проєктів. Вісник НТУ «ХПІ». Тематичний випуск: Інформатика і моделювання. Харків: МНТУ «ХПІ». 2009. № 43. С. 138–148.

10. Voronin A. Multi-criteria evaluation of Space Activity Projects. International Journal «Information Technologies & Knowledge». 2014. V. 8, Nо 1. Р. 14–21.

11. Бескоровайный В. В., Москаленко А. С., Подоляка К. Е. Многофакторное оценивание вариантов реинжиниринга крупномасштабных объектов на основе компараторной идентификации. Электротехнические и компьютерные системы. 2016. № 23 (99). С. 192–200. https://doi.org/10.15276/eltecs.23.99.2016.30

12. Колпаков В. М. Теория и практика принятия управленческих решений: учеб. пособие. К.: МАУП, 2004. 504 с.

13. Мамчук В. М. Визначення пріоритетності науково-технічних проєктів за допомогою алгоритму шкалювання критеріїв. Технічна механіка. 2020. № 1. С. 91–105. https://doi.org/10.15407/itm2020.01.091

14. Мамчук В. М. Побудова мультиплікативно-адитивної згортки критеріїв в просторі кількісних і якісних показників для визначення пріоритетності проєктів. Технічна механіка. 2022. № 1. С. 77–90. https://doi.org/10.15407/itm2022.02.077

15. Глотов В. А., Павельев В. В. Векторная стратификация. М.: Наука, 1984. 94 с.

16. Айвазян С. А., Бухштабер В. М. , Енюков И. С. , Мешалкин Л. Д. Прикладная статистика. Классификация и снижение размерности / Под ред. С. А. Айвазяна. М.:  Финансы и статистика, 1989. 607 с.

17. Ларичев О. И. Вербальный анализ решений / Под ред. А. Б. Петровского. М.: Наука, 2006. 181 с.

18. Петровский А. Б., Ройзензон Г. В. Интерактивная процедура снижения размерности признакового пространства в задачах многокритериальной классификации. Поддержка принятия решений: Труды Института системного анализа Российской академии наук. М.: Едиториал УРСС, 2008. Т. 35. С. 43–53.

19. Кондрук Н. Е., Маляр М. М. Багатокритеріальна оптимізація лінійних систем: навч. посібник. Ужгород: РА «АУТДОР-ШАРК», 2019. 76 с.

20. Петров Э. Г., Шило Н. С. Методика оценки адекватности моделей точечной идентификации индивидуальных предпочтений ЛПР. РИ. 2003. № 2. С.  97–103.

21. Ларичев О. И., Мошкович Е. М. Качественные методы принятия решений. Вербальный анализ решений. М.: Наука. Физматлит, 1996. 208 с.