ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА
ISSN 1561-9184 (друкована версія), ISSN 2616-6380 (електронна версія)

ГОЛОВНА    ПРО ЖУРНАЛ    РЕДКОЛЕГІЯ    АВТОРАМ    ПОТОЧНИЙ ВИПУСК    АРХІВ    КОНТАКТИ

УДК 620.1

Технічна механіка, 2023, 1, 76 - 89

КОМБІНОВАНИЙ ПРОТИУДАРНИЙ ТА ПРОТИМІННИЙ ЗАХИСТ НА ОСНОВІ ДЕТАЛЕЙ З АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ

DOI: https://doi.org/10.15407/itm2023.01.076

Бісик С. П., Санін А. Ф., Пошивалов В. П., Арістархов О. М., Приходько М. В., Кузьмицька А. І., Леднянський А. Ф.

Бісик С. П.
Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних сил України,
Україна

Санін А. Ф.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
Україна

Пошивалов В. П.
Інститут технічної механіки Національної академії наук України і Державного космічного агентства України,
Україна

Арістархов О. М.
Національний університет оборони України,
Україна

Приходько М. В.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
Україна

Кузьмицька А. І.
Інститут технічної механіки Національної академії наук України і Державного космічного агентства України,
Україна

Леднянський А. Ф.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
Україна

      Розглянуто використання деталей з алюмінієвих сплавів для комбінованого протимінного захисту бойових броньованих машин. Досліджувалися захисні протимінні екрани, що встановлювались на макет корпусу бойової броньованої машини. Макет був виготовлений із броньової сталі товщиною 16 мм. Загальна маса макета (без захисного протимінного екрана) складає 31,1 кг. Захисний протимінний екран кріпився за рахунок болтового з’єднання із затисненням його між двома рамками. Для усунення впливу ґрунту на результати підриву заряди вибухової речовини встановлювались на металеву плиту товщиною 70 мм. Ініціювання зарядів вибухової речовини здійснювалось електродетонаторами ЕД-8Ж. Для випробувань використано вибухову речовину марки ТГ-50/50. В центрі макета встановлювався датчик прискорення DYTRAN 3200B. Реєстрування сигналу з датчика прискорення проводилось на експериментальному комплексі. Проведена оцінка прискорення макета корпусу із захисним протимінним екраном, що не деформується (пластина броньової сталі товщиною 10 мм, масою 10,7 кг), для оцінки прискорення макета без втрати енергії на пружні та пластичні деформації. Для проведення числового моделювання побудована скінченно-елементна модель макета корпусу бойової броньованої машини. Проведені дослідження впливу параметрів вибухового навантаження на прискорення корпусу макета. Порівняння прогинів, отриманих при числовому моделюванні та при натурному експерименті, проведене з використанням 3D сканера EinScan Pro 2X Plus. Отримані значення швидкості та прискорення макета бойової броньованої машини із жорстким і пластичним захисним протимінним екраном при числовому моделюванні та при натурному експерименті. Результати вибухотехнічних випробувань показали, що кращі показники поглинання енергії вибуху забезпечує відпалювання деталей зі сплавів системи Al-Mg, зокрема, АМг6. При цьому використання будь-якого з розглянутих захисних протимінних екранів з алюмінієвого сплаву АМг6 забезпечує зменшення значень прискорень у центрі пластини та, відповідно, і навантажень на корпус бойової броньованої машини у 20…25 разів у порівнянні із захисними протимінними екранами з броньової сталі. Показано, що для забезпечення необхідних фізико-механічних характеристик несучих деталей захисних протимінних екранів з алюмінієвих сплавів системи Al-Mg найкраще підходить відпалювання; для формоутворення і структуроутворення пористих енергопоглинаючих елементів доцільно використовувати пресування з тиском до 33 МПа; для з’єднання пористих енергопоглинаючих елементів з несучими деталями захисних протимінних екранів найбільш доцільно використовувати склеювання; після окремих випробувань зразків матеріалів для несучих деталей і пористих енергопоглинаючих елементів доцільно переходити до відпрацювання комбінованих конструкцій захисних протимінних екранів для бойових броньованих машин різного призначення.
     

алюмінієві сплави, енергопоглинаючі елементи, протимінні екрани, протимінний захист, бойові броньовані машини, пластичність, ударна в’язкість

1. Давидовський Л. С., Бісик С. П. Аналіз механогенезу травмування екіпажу бойових броньованих машин при підриві на мінно-вибухових пристроях. Військово-технічний збірник. Академія Сухопутних військ Збройних Сил України. Львів. 2015. № 13. С. 34–40. https://doi.org/10.33577/2312-4458.13.2015.34-40

2. Бісик С. П., Давидовський Л. С., Схабицький В. Р. Критерії травмування організму людини при ударному та вибуховому навантаженні. Системи озброєння і військова техніка. Харків. 2015. № 1 (41). С. 153–159. http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/2511

3. Грубель М. Г., Крайник Л. В., Хоменко В. П. Дослідження конструктивних особливостей та тактико-технічних характеристик бойових броньованих машин типу MRAP. Системи озброєння і військова техніка. Харків. 2018. № 1(53). С. 7–19.

4. Bisyk S. P. Дослідження конструкції захисного протимінного екрана. Військово-технічний збірник. 2015. № 12. С. 110–117. https://doi.org/10.33577/2312-4458.12.2015.110-117

5. Бісик С. П., Чепков І. Б., Голуб В. А., Корбач В. Г. Оцінка впливу способу кріплення протимінного екрана на протимінну стійкість бойових броньованих машин. Системи озброєння і військова техніка. Харків. 2013. № 1(33). С. 8–12.

6. Бісик С. П., Голуб В. А., Ларін О. Ю., Чеченкова О. Л. Числове моделювання вибухового навантаження модульних сотових конструкцій бойових броньованих машин. Вісник НТУ «ХПІ». Харків. 2013. № 23 (996). С. 26–33.

7. Леднянський О. Ф., Бісик С. П., Санін А. Ф., Пошивалов В. П. Визначення придатності пористих пресовок з алюмінію та алюмінієвих сплавів для використання в якості ударопоглинаючих елементів. Технічна механіка. 2020. № 4. С. 109–116. https://doi.org/10.15407/itm2020.04.109

8. Кузьмицкая А. И., Жданов В. С., Пошивалов В. П. Влияние мгновенного охлаждения на физико- механические свойства алюминиевого сплава АМг6 после высокотемпературной выдержки. Техническая механика. 2016. № 2. С. 128?136.

9. Алюминий: свойства и физическое металловедение. Справочник. Под ред. Хэтча Дж. Е. М.: Металлургия, 1989. 422 с.

10. Пошивалов В. П., Кузьмицкая А. И., Телегіна І. І. Підвищення фізико-механічних характеристик сплавів системи Аl-Mg для конструктивного захисту транспортних засобів. Технічна механіка. 2019. № 4. С. 119–126. https://doi.org/10.15407/itm2019.04.119

11. Соболевская М. Б., Сирота С. А. Основные положения концепции пассивной защиты скоростного пассажирского поезда при аварийных столкновениях. Техническая механика. 2015. № 1. С. 84– 96.

12. Соболевская М. Б., Горобец Д. В., Сирота С. А. Определение характеристик препятствий для нормативных сценариев столкновений пассажирских поездов. Технічна механіка. 2018. № 2. С. 90–102. https://doi.org/10.15407/itm2018.02.090

13. Науменко Н. Е., Соболевская М. Б., Горобец Д. В., Маркова О. М., Ковтун Е. Н., Малый В. В., Хижа И. Ю. Разработка решений по повышению безопасности железнодорожных перевозок и пассивной защите пассажирского поезда при аварийных столкновениях. Технічна механіка. 2018. № 3. С. 98–111. https://doi.org/10.15407/itm2018.03.098

14. Соболевская М. Б., Горобец Д. В. Анализ взаимодействия пассажирского поезда с системой пассивной безопасности и большого дорожного транспортного средства при столкновении. Технічна механіка. 2019. № 1. С. 94–106. https://doi.org/10.15407/itm2019.01.094

15. Науменко Н. Е., Соболевская М. Б., Горобец Д. В., Богомаз Е. Г. Разработка элементов пассивной защиты скоростных пассажирских локомотивов нового поколения при аварийных столкновениях на железных дорогах колеи 1520 мм. Технічна механіка. 2017. № 1. С. 72–82. https://doi.org/10.15407/itm2017.01.072

Copyright (©) 2023 Бісик С. П., Санін А. Ф., Пошивалов В. П., Арістархов О. М., Приходько М. В., Кузьмицька А. І., Леднянський А. Ф.

Copyright © 2014-2023 Технічна механіка